Америка очима українців

Америка очима українців

Чимало молодих українців мріють назавжди виїхати з України, жити і працювати за кордоном. Те, що існує шалений попит на еміграцію до США підтверджує кількість фірм, які готoві переправити Вас через Атлантику і запропонувати реалізувати свою американську мрію.

Хтось уявляє собі Америку казковою країною, де збуваються заповітні мрії, де кожен має цілковиту свободу, де абсолютно все перебуває в ідеальному порядку, де не буває збоїв і непорозумінь, де всі щасливі і застраховані від невдач...

Люди у Сполучених Штатах багато в чому подібні до нас: працюють, вчаться, закохуються, сваряться, люблять подорожувати, займаються спортом, грають в азартні ігри. А суспільство живе тим, як би заробити, а потім витратити зароблене, виростити дітей і дати їм освіту, вчасно заплатити податки і не пропустити по телевізору суперфінал з футболу чи ток-шоу Опри. Втім, багатьом приїжджим із посттоталітарних країн важко одразу звикнути до американського стилю.

Якщо в Україні життя поза роботою є дуже цікавим і насиченим, то там все по-іншому, з’являється багато вільного часу, і деколи просто не знаєш, чим себе зайняти. Бракує людей, які є частиною твого життя. Спілкування, яке ми маємо вдома, там замінити неможливо. Ще одна чітка відмінність між українською та американською молоддю полягає в розумінні свят. Якщо тут прийнято ходити на пиво мало не щодня, то там, це практикується лише на вихідних.

Є такий жарт: дівчата стають красивими в п’ятницю, суботу і неділю ввечері. Познайомитися з дівчиною для проведення одного вечору чи ночі елементарно. Дівчата в місті, яке ніколи не спить, знають, чого вони хочуть. Але довготривалих стосунків ніхто не заводить, все одно люди не одружуються раніше 30. Люди займаються кар’єрою, становленням, а одруження часто є просто частиною життєвого бізнес-плану.

Якщо ж говорити про їжу, то звичайно борщ в Америці відрізняється від борщу, який готує моя мама, але і до нього можна звикнути. Ми з чоловiком ідемо вдвох до ресторану, проте можна замовляти одне “друге” на двох. Одному ж таку кількість їжі просто неможливо з’їсти. Те, що залишається, нам запаковують у коробочки, щоб ми могли ще й удома підкріпитися.

Американці мають дуже особливе ставлення до грошей. Для мене не проблема заплатити комусь за каву чи пиво, а там цю каву тобі згадуватимуть ще довго. Так ми можемо проводити разом час, але мої гроші, це мої гроші, а твої, - це твої. І ще одне це – довіра. Там немає друзів, - кожен сам за себе, такі закони жанру. Та водночас є багато приємного, вільного спілкування, яке абсолютно ні до чого не зобов’язує. Американська посмішка є частиною побуту.

Там зовсім інший клімат, тропічна спека і волога, нема чим дихати, та й рослини не такі, як тут. Влітку температура до сорока градусів піднімається. А ще за день може бути температурний перепад до двадцяти градусів.

Тротуари за призначенням не використовують, люди пересуваються на авто, пішоходів практично немає. Людей взагалі можна побачити лише на торгових плацах, у магазинах та парках. У крамницях людьми просто кишить. У торговельних закладах не знaєш, куди дивитися: на товар чи людей. На вигляд усі приязні, посміхаються, щосекунди перепрошують. Дотик до когось — мало не кримінал. А ще, коли дивишся в очі перехожому, то він неодмінно привітається, як колись у селах, усі з усіма віталися. Коли в магазин хтось зайшов мовчки, то це значить наш. Одиниці виміру — і ті не такі. Важко було звикати. От у нас метри, а там ярди, замість кілометрів — милі, фунти замість кілограмів, навіть не літри, а галони. І це все одночасно, на кучу!

На автотрасах США теж не варто забувати про “доброзичливців”. За перевищення швидкості можуть зупинити не тільки, якщо заловлять радаром, а й відреагувавши на “турботливий” дзвінок іншого водія. У громадських місцях заборонено розпивати спиртні напої. Тож у дитячих кафе не побачиш жодного коктейля, до складу якого входив би лікер, коньяк чи горілка. Також не можна перевозити відкриту тару з алкоголем у салоні авто. Звісно, порушників не ув’язнюють. Просто доведеться згодом сплатити штаф у суді.

Скажімо, в Україні куди б ми не йшли “на люди”, то зазвичай попри інші цілі маємо на меті “себе показати й на інших подивитися”. В Америці такого немає. Кожен зайнятий самим собою чи, в ліпшому разі, своєю компанією. Тут із великою повагою ставляться до privacy (приватне життя — табу для інших). І хоча уявлення про дружбу в них дещо відрізняється від нашого, американці — дуже привітний і доброзичливий народ. Громадяни Сполучених Штатів жорстко конкурують в бізнесі й спорті, але не штовхаються ліктями на вулиці й у транспорті. І не тому, що вони такі хороші й виховані. Просто, не хочуть зайвих проблем. Мовляв, навіщо створювати дискомфорт іншому? А що, коли незнайомець візьме, скажімо, і розрядить у тебе свій кольт? Отож нічого дивного, коли в Америці перед вами поспішає вибачитися людина, котрій ви тільки-но наступили на ногу. Це не данина ввічливості — скоріше, елементарне самострахування. У громадських місцях, до слова, тут не озираються один на одного. Втім, побачити можна надзвичайно дивовижні сюжети.

Щоб часом не втрапити у халепу, кожен приїжджий має взяти до уваги кілька неписаних правил. Насамперед, забудьте такі слова як “негр” і “чорний” — для афроамериканців це дуже образливі епітети, за які білошкірий кривдник може й до суду потрапити. Тут не прийнято ділити людей на категорії. Це закріплено законодавчо. Тим паче, ніхто собі цього не дозволить у розмові з малознайомими людьми, та ще з іноземцями. Як мовиться, спрацьовує принцип політичної коректності. І що найголовніше — у Новому Світі кожен вартує рівно стільки, наскільки він тут корисний.

В Україні жити недорого. Наша проблема — це не дороговизна, а праця, яку не оплачують. В Америці середня заробітна плата — дві тисячі доларів. Ціни нормальні, такі ж приблизно, як тут. В Україні мірило цін — м’ясо, а там усі продукти. Дешевше одного долара нічого немає: картопля, хліб, морква, буряк — два-три долари, цигарки — шість. Ніби й недорого, при тій зарплаті не відчуваєш цін, бо є за що купити.

Я поділяю думку, людей, які хотіли б жити і працювати в Штатах, а в Україні «відпочивати». Життя в Америці більш розмірене, є впевненість в тому що ти робиш, і стабільність, якої нам так бракує тут.

Українці, які приїжджають туди поділяються на дві категорії: людей, яким підходить такий спосіб життя, і які ніяк не можуть адаптуватися і, зрештою, або повертаються назад, або ж живуть з постійним відчуттям дискомфорту.

Кожна країна цікава по-своєму. Як на мене, найцінніше й найважливіше, що виділяє Америку,— її демократичність. В Сполучених Штатах дуже важко знайти двох людей із однаковою точкою зору. Навіть в одній сім’ї чоловік і дружина рідко мають подібні погляди на дійсність. Багато з чим тут можна не погоджуватися, багато чого можна не любити, багато від чого скаженіти. Але неможливо заперечувати той факт, що в цій країні в кожного є шанс себе реалізувати.

Про Америку можна багато розповідати як позитивного, так і негативного. Але вона зовсім не така, якою її показують по телебаченню...

P.S. Адміністрація сайту дякує користувачеві Halyna за наданий матеріал.